Нова редакція закону про державні закупівлі

Аналітичне видання «ЮРИСТ & ЗАКОН»
№ 15 від
11.04.2014 – 17.04.2014 року
Розділ «Аналіз правового поля»

10 квітня 2014 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про здійснення державних закупівель» в новій редакції, який набрав чинності 20.04.2014 року. Що ж нового прописано в Законі від 10.04.2014 № 1197-VII, йдеться саме в цій статті.

Державні закупівлі - це процедура придбання різних послуг, товарів і робіт, що здійснюється їх розпорядниками за рахунок бюджетних коштів. Вона грає дуже важливу роль в управлінні економікою нашої країни.

Необхідність у правовому регулюванні питань державних закупівель обумовлена потребою держави у встановленні певних економічних засад здійснення закупівель, створення необхідного конкурентного середовища, запобігання можливим проявам корупції, сприяння розвитку добросовісної конкуренції, і найголовніше - забезпечення ефективного (раціонального) використання бюджетних коштів.

10 квітня 2014 року Верховною радою України було прийнято Закон України «Про здійснення державних закупівель» в новій редакції.

Після детального вивчення даного Закону, ми дійшли висновку, що він містить як позитивні зміни, так нажаль, недоліки.

Надалі розглянемо їх.
Одним із позитивних моментів Закону  скорочення переліку закупівель на які не буде поширюватися дія Закону «Про здійснення державних закупівель», замість 44-х, як це було в попередньому Законі цей перелік становить всього лише 11 випадків. Таке скорочення дасть змогу запобігати неконтрольованому використанню бюджетних коштів, а також для забезпечення відкритості процедур державних закупівель.

В новій редакції Закону відсутнє поняття «державні кошти», однак чітко визначено поняття «замовник» це органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі. Таким чином, всі підприємства, які в засновниках мають державу (тобто 50% + 1 акція) незалежно від того за які кошти здійснюється закупівля повинні проводити закупівлю відповідно до закону з дотриманням всіх вимог, а не заключити договори без будь-якого контролю зі сторони громадськості.

Наступним позитивним моментом є те, що більш чітко визначено, що саме мається на увазі під поняттям «здійснення контролю». Зокрема, здійснювати контроль – це давати обов’язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління учасника процедури закупівлі. Дане уточнення призведе до недопущення учасників, які є пов’язаними між собою до оцінки пропозицій конкурсних торгів.

В новій редакції Закону змінено порядок надсилання та оприлюднення річного плану та змін до нього. Оскільки в попередньому Законі річний план та зміни до нього необхідно було надсилати до Державної казначейської служби України та Уповноваженого органу протягом 5 робочих днів, то в новій редакції передбачено, що річний план та зміни надсилаються казначейському органу або банку, який здійснює саме обслуговування замовника, що є більш доцільним, оскільки саме даний казначейський орган або банк повинні бути повідомлені в найкоротші строки про всі зміни до річного плану Замовника.

Також, нова редакція Закону передбачає обов’язок для Замовника оприлюднювати річний план та зміни до нього на веб-порталі Уповноваженого органу. Дана норма сприяє більшій відкритості процедур закупівель, оскільки кожна зацікавлена особа може ознайомитися із оприлюдненим річним планом.

З прийняттям нової редакції Закону процедура розкриття стає більш прозорою, оскільки пунктом 4 статті 9 Закону передбачено право бути присутнім під час розкриття пропозицій конкурсних торгів уповноважених представників громадських об’єднань.

Ще однією позитивною зміною Закону є те, що замовника зобов’язано оприлюднювати на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про внесення змін до договору та звіт про виконання договору, що дасть змогу контролювати які саме зімни внесені до підписаного договору за результатами торгів та чи виконаний він в повному обсязі чи ні.

На нашу думку спірним моментом є скасування обов’язкового проходження навчання для голови та секретаря комітету з конкурсних торгів, оскільки з одної сторони навчання проводиться не безкоштовно, тобто повинні витрачатися бюджетні кошти, а з іншої сторони більшість комітетів з конкурсних торгів не часто стикаються з проведенням торгів і є не кваліфікованими в даній сфері.

Вирішенням даної проблеми може бути або чітко прописаний порядок безкоштовного навчання членів комітету або залучення до своєї роботи організацій, які спеціалізуються у сфері державних закупівель без надання їм права впливу на рішення комітету.

Багато розмов велося стосовно того що законом в новій редакції відмінено процедуру закупівлі в одного учасника. Однак, дана інформація є суперечливою, оскільки назви процедури такої дійсно не має, але натомість з’явилася нова процедура така як «переговорна процедура закупівлі», яка майже повністю співпадає з раніше названою процедурою закупівлі в одного учасника.

З прийняттям закону в новій редакції скорочуються видатки на забезпечення видання Інформаційного бюлетеню «Вісник державних закупівель», який при діючому законі видається 2 рази на тиждень тиражем більше 1000 примірників.

Новацією Закону є те, що в звіті про результати процедури закупівлі необхідно зазначати повне найменування та місцезнаходження кожного суб’єкта господарювання,  якого  учасник, з яким укладено договір про закупівлю, буде залучати до виконання робіт як субпідрядника в обсязі не менше ніж 20 відсотків вартості договору про закупівлю.

Новою редакцією закону змінено строк для подання пропозицій конкурсних торгів до 20 робочих днів, а при скороченій процедурі до 10 робочих днів. На нашу думку дана зміна не дає ніяких суттєвих переваг, оскільки 30 календарних днів це майже завжди 20 робочих.

Однак, досить логічно законодавцем скорочено термін для звернення за роз’ясненням під час проведення скороченої процедури закупівлі до 5 днів до дати розкриття.

Ще однією із новацій є зменшення відсоткового еквівалента для забезпечення пропозиції конкурсних торгів. В діючому законі передбачено, що розмір забезпечення пропозиції конкурсних торгів не може перевищувати 1 % від очікуваної вартості при закупівлі робіт та 5 % – при закупівлі товарів та послуг. В новоприйнятому ж законі розмір забезпечення зменшено до 0,5% для робіт  та 3% для товарів та послуг.

Однією із найпростіших процедур закупівель є запит цінових пропозицій і якщо при діючому Законі запит цінових пропозицій проводиться при очікуваній вартості від 100 тисяч до 200 тисяч гривень, то новою редакцією закону граничну суму для проведення запиту цінових пропозицій піднято до 300 тисяч гривень.

В абзаці 11 частини 2 статті 36 закону зазначено, що строк подання учасниками цінових пропозицій встановлюється замовником, але не може бути меншим, ніж сім робочих днів з дня оприлюднення запиту цінових пропозицій на веб-порталі Уповноваженого відповідно до статті 10 цього Закону.

Слід зазначити, що при скороченні терміну подачі пропозиції при проведенні запиту цінових пропозицій до 7 робочих днів унеможливлює надати в складі пропозиції документ про те, що учасник або учасник попередньої кваліфікації визнаний у встановленому законом порядку банкрутом та відносно нього відкрита ліквідаційна процедура (пункт 7 частини 1 статті 17 закону). Таким підтвердженням може бути інформаційна довідка з Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, яка видається на підставі Положення про Єдиний реєстр підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, затвердженого Наказ Міністерства юстиції України 15.09.2011  № 3018/5 (в редакції наказу Міністерства юстиції України 18.01.2013 № 131/5). Відповідно до пункту 3.5. даного Положення довідка надається протягом десяти робочих днів з дати надходження запиту. А ось тут, слід зазначити, що якщо учасник не надає таку довідку, то Замовник зобов’язаний відхилити цінову пропозицію, як таку що не відповідає вимогам замовника, зазначеним у запиті, або з підстав, зазначених в Законі.

На нашу думку залишається не достатньо врегульованим питання щодо критеріїв оцінки пропозицій конкурсних торгів, оскільки в законодавстві України відсутнє визначення «постійно діючий ринок» і кожний із Замовників вважає, що саме його закупівля має складний або спеціалізований характер та застосовує крім критерію ціна й інші критерії, зокрема якість виконання робіт, послуг, умови оплати, строк виконання, гарантійне обслуговування та інші, зумовлюючи вибір переможця не того, пропозиція якого має найнижчу ціну, а з врахування вищезазначених критеріїв ціна може в рази перевищувати найменшу. Таким чином порушується один із головних принципів державних закупівель – максимальна економія та ефективність. Для вирішення даної проблеми необхідно чітко визначити поняття «постійно діючий ринок» або визначити перелік підстав для застосування інших критеріїв крім ціни, або визначити перелік документів якими підтверджується застосування складного або спеціалізованого характеру.

 

ЛЮБОВ ХОРУЖА

Партнер, старший юрист
Керуюча практики державних закупівель
Компанії "СВІТ ЮРИДИЧНИХ ПОСЛУГ"

(044) 383 28 82
(050) 81 314 81